Аналізуючи практику ділових відносин можна побачити, що при вирішенні проблем за допомогою міжособистісних контактів, майже все визначається організацією процесу ділового спілкування і впрямую знаходиться в залежності від уміння партнерів (учасників) налагоджувати контакт. Ділове спілкування, зазвичай, є відповідним, часто єдиною можливістю переконати співрозмовника в актуальності вашої позиції для того, щоб він підтримав її. Тому, одне з основних завдань ділової розмови — це переконання напарника прийняти певні пропозиції.

Для того, щоб зустріч була дієвою тема спілкування і головні концепції вибудовують у вигляді переліку животрепетних питань, при всьому цьому при зустріч повинна плавно протікати через всі потрібні етапи ділових переговорів. Перерахуємо етапи ділового спілкування:

• підготовка до ділового спілкування;

• визначення місцевості і часу зустрічі;

• встановлення контакту;

• обговорення труднощі, питання і обмін інформацією;

• аргументації;

• контраргументірованіе;

• пошук компромісного або раціонального варіанта;

• прийняття рішення;

• фіксування домовленостей;

• вихід з контакту;

• аналіз результатів зустрічі.

Не достатньо тільки знати те, які етапи ділового спілкування повинні бути. Тому розберемо, що конкретно містять у собі етапи проведення ділової бесіди. Підготовка — це досить відповідальна справа, містить у собі складання плану, заснованого на певних завданнях бесіди, пошук хороших шляхів їх вирішення, аналіз передбачуваних здібностей, прогнозування результату спілкування, збір інфи про співрозмовника, визначення значущих аргументів, вибір хорошої стратегії і стратегії спілкування. Орієнтація за місцем і часом здійснюється по-різному і знаходиться в залежності від установок — позицій співрозмовників: «зверху», «знизу», «на рівних». Вступ в контакт, зустріч співрозмовників служить початком бесіди. Перший вимовлені фрази часто впливає на небажання або бажання продовжувати розмову, слухати напарника по спілкуванню. На цьому кроці вживають чотири головних способи: зняття напруги, зачіпки, стимулювання уяви, прямого підходу. Обговорення перепони засобом передачі інфи знаходиться в залежності від вдачі поставленої мети.

1. мета — неув’язка,

2. мета — задачка, задачка,

3. мета — маніпулювання,

4. мета — перекладання відповідальності.

Аргументація переплітається з передачею інфи, формуючи первісне світогляд. Нейтралізація або контраргументірованіе зауважень співрозмовника. Тут можуть бути корисні наступні поради: вислуховуйте опонента, не поспішайте відповідати, задавайте уточнюючі питання, щоб усвідомити сутність заперечення, вникайте в суть заперечення, може бути, воно викликане на сто відсотків розкритою інфи, використовуйте відкриті запитання. Не демонструйте власної невпевненості на кроці ухвалення рішення. Зберігайте спокій і здатність, роблячи упор на сильні аргументи. Резюмує підсумки зустрічі, обусловьтесь з точними термінами намічених дій і методі подальших відносин. Подякуйте співрозмовника. Виходять з контакту спочатку невербально, і потім мовним прощанням. Самоаналіз дозволяє проаналізувати помилки, допущені в процесі переговорів і накопичити досвід.

При всьому цьому перераховані вище етапи ділового спілкування не єдиний метод рассредотачіванія такого процесу. Вживають також поділ, який включає в себе наступні етапи ділових переговорів: спрямованість на певного напарника, відображення певного напарника, обопільне інформування та обопільне відключення. У процесі ділового спілкування схема, що включає в себе етапи проведення ділової бесіди, може бути як недовгої, згорнутої, так і докладної, повною. Конкретно свідоме визначення потрібних кроків, також їх регуляція забезпечують ефективність спілкування.

Отримавши таку інформацію можна і необхідно опрацювати всі етапи ділового спілкування наодинці з собою, без опонента. Представтеся самі для себе, викладіть суть питання, відпрацюйте аргументацію. Все це допоможе набратися практичного досвіду перед суворим випробуванням — діловими переговорами.