Товариство рослин і тварин, взаємодіючи з тим місцем, в якому існує, тобто з неживою природою, утворює екосистему. Ці відносини біолог Е. Геккель з Німеччини ще в Одна тисяча вісімсот шістьдесят шість році іменував екологією. Слово має грецьке походження і перекладається як «притулок, будинок».

Але екологія як наука більш інтенсивно почала розвиватися виключно у першій половині Двадцять століття. Вивчає вона умови, в яких є живі організми, також зв’язок останніх із середовищем проживання. Також вона вивчить популяції рослин і тварин та біоценози — тваринно-рослинні суспільства.

Екологія як наука займається скупченням фактів, їх дослідженням, аналізом і роз’ясненням закономірностей і зв’язків, які є в природі. Дані пізнання неподменни для усвідомлення тих змін, які відбуваються навколо в підсумку діяльності людини. Також вони допомагають вирішувати питання збереження природи. З’ясувалося, що неведення певних закономірностей і законів може призвести до порушення екологічного ланцюга та іншим незворотних процесів на планеті.

Деякі елементи світу навколо нас можуть чинити опосередкований або безпосередній вплив на його жителів. Наука екологія іменує їх біотичними та абіотичними факторами. Це умовно прийняте розподіл екологічних причин. Останні впливають на біо об’єкти зовні (вітер, атмосферний тиск, вологість, світло, іонізація атмосфери, температура та ін.) Біотичні — це причини харчові та ті, які характеризує відносини між особинами, що належать до різних видів (паразитизм, хижацтво і т. д.) і особинами окремими (групами особин), належать до одного виду. Це конкурентність за води, програвання, їжі, місцевості і т. д.

Кожен вид і умови, в яких він живе (їжа, місце розмноження, ареал проживання та ін), мають ряд спільних рис і складають екологічну нішу. Навіть маленький живий організм займає своє місце у біосфері планетки. Побачено, що навіть два близьких види, що живуть, з плином часу набудуть такі пристосування, які розведуть їх у різні місця проживання. Таким макаром, абіотичні і біотичні ресурси екосистеми вживаються більш багато.

Є світогляд, що екологічна ніша завжди знаходиться в природі у вигляді порожнього місця, яке в будь-який момент можна зайняти або покинути. По суті вона виникає і зникає відразу з придбанням якимось видом нових адаптацій. Це означає, що вона не існує поза виду. Як немає в природі повністю схожих видів, так і немає схожих екологічних ніш. Вони всі відрізняються один від одного якимось пристосуванням.

Дослідження відносин між середовищем життєдіяльності та живими організмами нереально без вербування способів фізики, геології, хімії, економіки, географії. Таким макаром проявляється зв’язок екології з іншими науками.

Ентузіазм до проблем забруднення водойм, повітря та знищення рослин і тварин зріс, коли з’ясувалося, що людська діяльність поширилася на процеси в природі в масштабах всієї Землі. Істотно розширилися дослідження в цій області. Екологія як наука поставила попереду себе задачку створення таких методів експлуатації біо ресурсів, які могли бути більш оптимальними і щадними. Також вона стала займатися прогнозуванням конфігурацій природи під впливом діяльності людини і розробкою способів регулювання процесами, що відбуваються в біосфері.

Сучасна екологія як наука нерозривно пов’язана з медициною. На це впливали всі прискорюються темпи конфігурації середовища, які привели і продовжують призводити до появи різних хвороб.