допоможи собі сам

Простіше надати допомогу туристові на Маврикії, ніж в Лодейном Поле, таку думку висловила в ході обговорення превратностей страхування відпочиваючих представник групи компаній АСК Тетяна Долинина. І пов’язано це скоріше не з рівнем розвитку медицини, а зі ставленням до власного здоров’я з боку туристів. На жаль, але факт: якщо більша частина виїжджають за кордон має хоч якусь страховку, то серед подорожуючих по Росії її набуває в кращому випадку тільки кожен двадцятий.

І хоча за кількістю загиблих туристів наша країна щорічно лідирує (за 8 місяців 2011го зафіксовано вже 40 смертей), статистику продажів страхових послуг це змінює мало. Реальність полягає в тому, що в Росії поки не сформована сама культура страхування, вважає Сергій Корнєєв, віце-президент РСТ. Тому турист нерідко сприймає необхідність придбання страховки як порожню витрату грошей. І намагається звести ці витрати до мінімуму. За оцінками страховиків, до 90% придбаних туристами страхових полісів передбачає надання лише 23 видів медичних послуг.

Ціна відповідна долар в день. Однак при низьких тарифах неминуче погіршується сервіс, зменшуються страхові суми, збільшується кількість винятків.

Дешево в даному випадку погано. Адже гідний страховий продукт, який дійсно забезпечить повним сервісом туриста за кордоном, не може коштувати настільки дешево. Чи знають про це покупці? Скоріше так, ніж ні.

Багато хто сподівається на авось, та й турфірми (а більша частина страховок зараз реалізується через них) нерідко зацікавлені в зниженні витрат на страховку.
Оскільки більш якісна та дорога страховка робить дорожче і весь турпакет, то простіше і вигідніше продавати дешеву. А часто клієнт просто не хоче читати те, що нерідко написано дрібним шрифтом. Або вдаватися в подробиці. Хочете приклад?

Нещодавно один з моїх знайомих отримував чергову річну фінську візу. Правила відомі: у Шенген без оформлення страховки на суму в 30 тис. євро не пускають. Документи треба було подати швидко, тому вранці, по дорозі в візовий центр, він заскочив у ліпшу по шляху фірму, в якої і фото свіже зробили, і поліс виписали.
400 рублів і страховка на 30 днів є.

І тільки ввечері, на дозвіллі, він вирішив поцікавитися, які ж послуги отримає за виплачені гроші. У папірці, акуратно вклеєною у фірмовий страховий поліс однієї з відомих на ринку компаній, в графі страхові ризики значилося: Медичні та інші екстрені витрати програма А. Проте в самому договорі, в пункті Обсяг відповідальності страховика, з’ясувалося, що зазначена програма передбачає виключно витрати на репатріацію: навіть екстрена медична допомога в неї не входить. Для цього треба було купувати іншу програму І гроші начебто заплатив, але з власної волі залишився без допомоги.

Претензії до роботи російських страховиків, які далеко не завжди оперативно виконують свої обов’язки, були, є і будуть. Але й турист, який дбає про своє здоров’я, не повинен пускати справу на самоплив. Проблема вирішується досить просто: у кожної поважаючої себе великої страхової компанії є, принаймні, 34 програми страхування, що мають різне наповнення.
Від мінімуму до таких, в яких передбачена навіть екстрена стоматологічна допомога. Тому кожен турист, перш ніж відправлятися в чужу країну (або навіть в сусідню область), повинен тверезо і неупереджено оцінити стан власного здоров’я і можливі ризики.

Чи дорого це коштує? Як показує практика, здоров’я і життя завжди виявляються набагато дорожче витрат на страховку.
Насправді навіть хороша і цілком робоча страховка за вартістю практично ніколи не перевищує 1% від ціни туру в цілому.

Погодьтеся, що тисяча рублів по відношенню до 100 тисячам виглядає дрібно. Однак якщо трапиться щось серйозне, то ця тисяча допоможе отримати допомогу на 30 тис.

євро і, головне, повернутися живим.

Допоможи собі сам