Найвищим почуттям окрилений, Колись в давнешніе року вимислу хтось деньок закоханих, Ніяк не відаючи тоді, Що стане цей день коханим, жаданим святом у році, Що Днем святого Валентина Його з пошаною назовут.Улібкі і квіточки всюди, У любові признанья знову і знову. .. Так нехай для всіх станеться диво — Нехай світом править лише любов!

Святечко Святого Валентина набувало своїх ритуали і традиції здавна і рівномірно, деякі з них збереглися і до нашого часу. І в кожній країні вони різні. У всіх країнах у цей день було дуже популярно влаштовувати одруження і вінчатися.

Деякі кажуть, що в цей день пані може підійти до милого їй чоловікові і ввічливо попросити його одружитися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати дамі шовкове платтячко, а для себе шовковий шнурок з нанизаним на нього сердечком. У деяких країнах незаміжнім дамам кохані дарують одяг. Якщо жінка прийняла подарунок, значить, вона згодна вийти заміж за цю людину.

Існує повір’я, за яким перший мужик, який зустрівся дівчині Чотирнадцять лютого, повинен бути її Валентином незалежно від його бажання.

Деякі люди вірили, що якщо в днинку святого Валентина жінка лицезрела вільшанку, вона вийде заміж за мореплавця, якщо вона лицезрела горобця, вона вийде заміж за бідняка і буде з ним щаслива, якщо щигля — за мільйонера.

Істотне місце в святкуванні римського деньки Любові відводилося ворожінням, і до цього часу, в Європі це залишається традицією деньки Святого Валентина. Вважається, що конкретно в цей день, Чотирнадцять лютого, птахи вибирають для себе пару, і людям необхідно поспішити встигнути зробити те ж саме. Тому вже декілька століть підряд дівчата Європи пишуть свої імена на листочках, складають їх в ящик, а хлопці виймають пізніше звідти по листочку, вибираючи тим для себе пару на весь рік.