Населення нашої планетки знаходиться в постійному русі, іншими словами, відтворюється за допомогою поколінь, що переміняються, змінюється якісно і кількісно, в тому числі, за рахунок пересування — територіальних переміщень. Таким макаром, формується демографічна ситуація на землі. Демографічна проблема, разом з екологічною, продовольчої, енергетичної, сировинної, також питань збереження миру та роззброєння, вимагають для свого рішення спільних зусиль світового суспільства.

Жваві темпи зростання населення в світі, значуща частина якого (до ¾) припадає на країни, що розвиваються, з нерозвиненою соціальною сферою та відсталою економікою, країни, роблять глобальну демографічну проблему, значимість і значущість якої визнали всі країни, які зрозуміли, що гонка озброєнь і зростання збройних конфліктів, особливо в цих, слаборозвинених країнах, ведуть до великих речовим витратам, погіршуючи здатності економічного зростання та суспільного розвитку. Демографічна проблема в таких країнах пов’язана з проблемами забезпечення продовольством, екології, надання освіти, нестачею природних ресурсів, властивості життя та зайнятості населення. Найвищий відсоток молоді цих держав (до 40% мешканців молодше П’ятнадцять років) дозволять зберегтися тут тенденції великих темпів приросту населення. Неконтрольована міграція, також урбанізація перетворюються з позитивних явищ в негативні.

У Країні висхідного сонця, країнах Європи та деяких країнах СНД з 80-х років. відбувається демографічна криза, що проявляється у скороченні працездатної частини населення за рахунок неспішного зростання, старінні та природного спаду населення. Демографічна проблема (тобто скорочення активного населення) у цих країнах вирішується за рахунок припливу іммігрантів з різних держав. Демографічне старіння (вище 12% населення до Шістдесят років і більше 7% — старше Шістдесят п’ять років) — це закономірний процес, основою якого служать збільшення властивості життя, успіхи медицини й інші причини, які сприяють продовженню життя значної частини населення. Отже, глобальна демографічна проблема полягає:

а) у жвавому і слабо контрольованому рості мешканців в країнах, що розвиваються;

б) у старінні населення в просунутих країнах і країнах з перехідною економікою.

Зрозуміло, що рішення настільки численних заморочок під силу тільки спільним зусиллям всього світового суспільства. У Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят дев’ять році, в рамках Організації Об’єднаних Націй (ООН), був створений Фонд ООН, що займається діяльністю в області народонаселення світу і проводить Всесвітні конференції під його егідою. За останні Тридцять років було проведено три таких конференції: в Одна тисяча дев’ятсот сімдесят чотири року — в Бухаресті (Румунія), в Одна тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири — в Мехіко (Мексика), в Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто чотири — в Каїрі (Єгипет).

Основна трудність на першій Глобальній конференції складалися у вирішенні проблем мігрантів законного використання праці країнами-імпортерами, боротьба з дискримінацією в суспільстві і на ринку праці, захист їх прав і прав їхніх сімей.

Період між першою та другою конференціями характеризується зростанням числа біженців у світі, разом з іншими проблемами відшукало відображення в процесі проведення конференції в Мехіко (в Одна тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири року). Тоді був запропонований (і прийнятий) новий підхід, який визнає різну природу інтернаціональних пересувань населення.

На третій Інтернаціональної конференції в Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто чотири році в Каїрі взяли 20-річну програмки дій, яка враховує головна вимога у світовій політиці — забезпечити сталий розвиток. В ній підкреслювалося, що міграція повинна бути позитивним чинником, позитивно впливає на фактор розвитку приймаючих мігрантів країн.

На всіх конференціях розглядалися питання смертності і народжуваності, темпів приросту населення, урбанізації та пересування.

Демографічна проблема населення землі може бути вирішена. Для цього, згідно Глобального плану, необхідні, спочатку, соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються. Програмки планування сім’ї будуть сприяти поліпшенню стану відтворення населення.

Демографічна проблема з найвищою народжуваністю в Китаї вирішується обмеженням народжуваності: сім’ї тут заборонено мати більше Один малюка. Обмеження є і в багатонаселеної Індії, тоді як у просунутих країнах Європи (Німеччині, Данії, Франції), навпаки — сім’ям, які мають 2-х і більше діток, надаються різні пільги.