Чумка у кішок — всераспространенная хвороба, цьому захворюванню також схильні: манул, сервал, рись, пума і інші ссавці. Захворіла тварина має в крові маленьке зміст білосніжних кров’яних тілець. Хвороба супроводжується високою температурою, сильною інтоксикацією та зневодненням організму, ураженням серця, респіраторних органів і шлунка. При цій захворювання порушується слизова кишкового тракту до розчинення складок.

Вірус, що викликає дане захворювання, відмінно пристосований до зовнішньої середовищі, стійко переносить температурні перепади і обробку частини антисептичних засобів. Для нейтралізації вірусу любителі кішок використовують хлорне вапно з водою у співвідношенні 1:32. Цей розчин безпечний для тварин, але дієвий для боротьби з вірусом. Кардинальним засобом боротьби з ним є спалювання всіх предметів (ганчірок, підстилок, газет тощо) з якими був контакт у тварини.

Чумка у кішок небезпечна для життя тварини хоч якого віку незалежно від пори року. Смертність від цієї хвороби дуже висока (до 90%). Це обгрунтовано жвавим інкубаційним періодом, який становить від Два до Десять днів. В особливості швидкоплинна гостра форма захворювання (1-10 сут.), Вірус спочатку вражає: кістковий мозок, кишковий тракт, лімфоїдні тканини, міокард. Швидкість перебігу захворювання знаходиться в залежності від активності збудника, віку та імунітету тварини. Кішка, яка перехворіла такою захворюванням, має імунітет, повторно заразитися не зуміє.

Вірус передається при контакті з інфікованою твариною оральним методом або від виділюваних фекалій, слини, сечі і блювотної маси. Переносниками захворювання можуть бути і блохи, не рахуючи того, передати вірус можна через одежинку, їжу, посуд, воду, підстилку і пр. Після потрапляння вірусу в організм він стрімко плодиться всередині живої клітини, т. к. клітинки крові атакуються першими, організм стає беззахисним і може бути інфікована мікробами та іншими вірусами.

Симптоми чумки у кішок з’являються по-різному, все залежить від імунітету і віку тварини, також від патогенності і кількості вірусу. До перших ознак захворювання улюбленця можна віднести збільшення температури до 40,5 і більше, байдужість до навколишнього, відмова від їжі. При видимих ознаках спраги — відмова пити воду. Через деякий кількість днів хвороба може початися понос рідкого виду і блювота, відбувається зневоднення організму. Починаються болі в шлунково-кишковому тракті, різко зростають лімфовузли.

Виділяється у тварини блювотний і каловая маса містить кров, в ротовій порожнині пересихає слизова і набуває хворий колер. Кішка при такому захворюванні відшукує комфортне, чорне й холодне місце, зазвичай вона лежить, витягнувши ноги і закинувши голову, або сидить зсутулившись. Виникнення схожих ознак і різка зміна в поведінці тварини з великою ймовірністю мовлять, що почалася чумка у кішок. Симптоми захворювання необхідно терміново перевірити у ветеринарній поліклініці.

При виникненні перших ознак захворювання кішка повинна бути ізольована, щоб не допустити зараження інших тварин.

Практика вказує, що при збереженні перерахованих ознак зниження температури тварини з великою ймовірністю приведе до смертельного фіналу.

Головним показником захворювання при діагностуванні зазвичай буває вміст у крові лейкоцитів, маленьке зміст їх можна віднести до клінічними ознаками захворювання чумка у кішок. При доказі діагнозу вже в перший тиждень захворювання з величезним трудом можна відшукати білосніжні кров’яні тільця в крові тварини.

На жаль, в поточний час немає фармацевтичного засобу, що дає гарантію повного лікування. Зцілення засноване на проведенні підтримуючої терапії (антивірусні засоби, вітаміни та інші препарати). Принципово в період захворювання кішки приділяти їй якомога більше ласки і уваги. Найкращий метод не допустити такого захворювання, як чума у кішок — своєчасне проведення вакцинації.