Чому ми жартуємо 1 квітня

Багато хто знає, що першого квітня нікому не вірять. Звідки взялася ця приказка? Адже будь-яка прислів’я має під собою якусь основу.

Для того, щоб це з’ясувати нам треба зануритися в минуле, саме там ховаються корені багатьох висловлювань і приказок. Історія наших предків має глибокі язичницькі корені, відзвуки яких ми можемо спостерігати і сьогодні.

Все в тих же прислів’ях, приказках, повір’ях і прикметах. 1 квітня наші язичницькі пращури справляли один цікавий свято.

Швидше, навіть не свято, а якийсь рубіж. Цей день вважався Днем пробудження домовика.
Стародавні слов’яни вірили, що на зиму, він, подібно багатьом тваринам і духам, впадав у сплячку і прокидався лише зрідка, щоб зробити необхідну роботу по дому. Спав домовик рівно до того часу, коли вже весна повністю вступить у свої права.

А вона приходила, на думку предків зовсім не в березні, а в квітні. Точніше сказати, прихід весни ознаменувався днем ​​весняного рівнодення 22 березня і всі наступні дні аж до 1 квітня були днями зустрічі весни. Першого ж числа, весна приходила остаточно і безповоротно і головний дух-охоронець вогнища домовик, повинен був прокинутися, щоб навести порядок в домі. Як відомо, коли ми довго спимо, а потім прокидаємося за покликом нашого будильника, чоловіка або мами, то часто буваємо, незадоволені цим.
Ми позіхаємо і бурчимо, чому нас розбудили так рано.

Малі діти взагалі починають вередувати. А наш домовик має іноді повадки дитини, і після довго сплячки прокидається теж не дуже радісний.

І тут же починає пустувати, а часом і хуліганити. Звичайно, наш далекий предок намагався задобрити незадоволеного будинкового кашкою, молочком і хлібом, але, як відомо, до хліба обов’язково повинні додаватися і видовища.
Такими видовищами для проснувшегося духу ставали повсюдні гуляння, жарти, сміх людей у ​​будинку, які розігрували один одного весь день. До того ж, щоб було веселіше домовому, та й усім оточуючим, мешканці будинку надягали одяг навиворіт, подібно самому духу пращуру, який, як відомо, носить свою хутряну жилетку швами назовні. На ногах повинні були неодмінно красуватися різні шкарпетки або взуття, а в розмові всі намагалися обдурити один одного або пожартувати, щоб господар-батюшка домовик забув, що він недавно прокинувся.

З часом, про зустріч весни, і задобрювання домовика першого квітня забули, але традиція жартувати, розігрувати і обманювати в цей день, залишилася.

Чому ми жартуємо 1 квітня?