Філолог — більш широке поняття, ніж мовознавець, точнісінько як і область філології ширше лінгвістики. Щоб усвідомити, чому все-таки відрізняється філолог від мовознавця, слід усвідомити різницю між цими науковими дисциплінами.

Слово «філологія» прийшло до нас з давньогрецької мови в значенні «любов до слова». А філолог, як слід, — любитель слова, або той, хто займається філологіей.Такім макаром, філологія містить в собі всі наукові дисципліни, спрямовані на слово, текст. Предметом дослідження філології може бути

• одна з мов (живий, мертвий, природний, штучний — все одно),
• літературний процес (як в окремо взятій країні, так і на материку або в світі),
• теорія літератури (вона в принципі кордонів не має, як всяка теоретична дисципліна),
• творчість окремих письменників (так, наприклад, час від часу вживають слово «пушкінознавство» по відношенню до наукової дисципліни і «пушкіноведов» по відношенню до вченого),
• або навіть окремі твори.

Яке місце тут займає лінгвістика, або, кажучи по-російськи, мовознавство? Зазвичай, її включають до складу філології, як дисципліну, що вивчає мову (і саме слово походить від латинського lingua — мова). Майстерно лінгвістику вивчають мовознавці. В Рф кафедри лінгвістики є зазвичай на філологічних факультетах.

На Заході склалася стійка традиція вчити лінгвістичні дисципліни роздільно від тих, які пов’язані з літературою і навіть з культурою. Там лінгвістика часто розглядається як частина семіотики — науки про знакові явища. У рамках такого підходу лінгвістика вживається для дослідження явищ, що не мають ніякого діла до художньої культури (існує, наприклад, комп’ютерна лінгвістика), і в даному випадку навіть включати її до складу філології некоректно.

Так от чим відрізняється філолог від лінгвіста: Перший вивчає всі сфери прикладання слова, спочатку художнього, другий — тільки мови.