Чуковський — чудовий дитячий письменник, впізнаваний, напевно, всім з пелюшок. Біографія Корнія Чуковського почалася в Санкт-Петербурзі в Одна тисяча вісімсот вісімдесят дві році. Мама його, Катерина Йосипівна, народила хлопчика від Еммануїла Левенсона, в сім’ї якого працювала прислугою. Батько від їх відмовився, і мама з нащадками переїхала жити в Одесу, де й пройшли дитячі роки тоді ще нікому не відомого письменника, якого звали тоді Микола.

Біографія Корнія Чуковського насичене і багатогранне. У дитинстві Микола відчував себе збитковим від того, що у нього не було батька, як у інших малюків, і він дуже мучився від цього. До того ж внаслідок його «низького» походження хлопчика виключили з гімназії і він, маючи сильне бажання навчатися, став займатися своєю самоосвітою і зміг отримати атестат зрілості.

Ще зовсім в ранньому віці Микола почав писати вірші, пізніше і статті для газет. У Одна тисяча дев’ятсот одна році «Одеські новини» випустили його першу статтю. Так почалася біографія Корнія Чуковського, як літератора, і зав’язалася тіснувата, довголітнє співдружність з цією газетою. Через два роки хлопчисько їде в Петербург, маючи попереду себе тверду мету — стати письменником.

У Петербурзі він продовжує співпрацю з газетою «Одеські новини», пише для неї статті, а потім редакція, оцінивши можливості професійного юнаки, відправляє його своїм кореспондентом в Лондон. Там Микола отримує можливість вчити британських письменників, особисто знайомиться з Гербертом Уельсом і Артур Конан-Дойль.

Біографія Корнія Чуковського захоплююча й повчально. Ставши після повернення в Росію літературним критиком, письменник організує сатиричний журнал «Сигнал», не побоюється публікувати в ньому карикатури на уряд, за що піддається арешту. Майже всі в проф розвитку дасть йому знайомство з О.Купріним, А.Блоком та іншими видатними письменниками.

Корній Чуковський, реальна прізвище якого було Микола Корнейчуков, після повернення з-за кордону, де він був військовим кореспондентом, очолює дитячий відділ, зроблений у видавництві «Парус». Відтепер його життя змінюється. Чуковський, ніколи не писав для діток, починає відшукувати всередині себе схильності до дитячої літератури. Він заводить для себе блокнот, куди записує різні дитячі вираження, вираження, мовні звороти. До кінця власних днів не залишає він це заняття, від чого його дитячі твори стали так відомі й улюблені.

Так з’явився на світ дитячий письменник Корній Чуковський. Біографія для діток свідчить, що перші казки «Собаче царство» і «Курча» зробили його реальним дитячим письменником і їм він залишається до кінця власних днів. Далі виникає притча «Крокодил», яку він спочатку, по дорозі в Петербург, сказав власним нащадкові, а пізніше і опублікував. Притча дуже полюбилася дітям.

Його твори характеризує яскравість образів, незвичайність персонажів, точна рима, які запам’ятовувалися дітками, збуджуючи їх уяву. Не рахуючи власних творів, письменник зайнявся перекладами зарубіжних творів. Так з’явилися у нас в країні переклади таких чудових письменників, як Дефо і Кіплінг, Марк Твен і О. Генрі. Оформлені вони, до того ж, були чудовими ілюстраціями, які роблять ці книжки ще більше симпатичними для читача.

У Одна тисяча дев’ятсот двадцять три році побачили світ його імениті «Тараканище» і «Мойдодир», а в Одна тисяча дев’ятсот тридцять три виходить праця багатьох років — «Від двох до п’яти». Чуковський тривалий час стежив за дітками, вивчав їх психіку, словесна творчість, що і виразилося потім в цьому творі, який з того часу доповнювалося і перевидавався величезна кількість разів.

У 60-і роки Чуковський почав переклад для діток Біблії. Кілька письменників займалися цим проектом під його керуванням, незважаючи на антирелігійну політику уряду. У підсумку, в Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят вісім році була видана «Вавилонська вежа …», яка була знищена повним тиражем. І виключно в Одна тисяча дев’ятсот дев’яносто році книжка стала доступна для читання широкій публіці.

Корній Чуковський, народний улюбленець і видатний дитячий письменник, загинув від гепатиту в жовтні Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят-дев’ять року. У його садибі в Передєлкіно, де Корній провів свої останні роки життя, сотворена музей письменника.