Діяльність хоч якій компанії відбивається в різного роду документах бухгалтерського і грошового обліку. Основною метою складання таких документів є надання користувачам даною інформацією (управлінню, інвесторам, акціонерам) повної картини життя компанії для прийняття тих або інших рішень. Для того щоб в документах не з’являлося помилок і протиріч, проводять аудит фінансової звітності. Про особливості даної процедури ми повідаємо в даній статті.

В процесі власної роботи компанія стикається з необхідністю документувати всі операції, які були нею зроблені. Це дозволяє завжди мати під рукою повну інформацію про те, яким чином на цей момент йдуть справи на фірмі. Документування операцій проходить в декілька кроків. Спочатку всі операції відображаються в так іменованих документах первинній стадії — договорах, витратних, товарних чеках і т.д.. Рівномірно інформація з цих документів переноситься в більш узагальнені регістри, а звідти — в звіти. Природно, бухгалтери — живі люди, яким також характерно помилятися або навмисно змінювати дані. Конкретно з метою недопущення помилок або шахрайства проводиться аудит бухгалтерської фінансової звітності. Незважаючи на те, що проведення даної процедури коштує досить недешево, відомі випадки, коли вона окупала себе з лишком.

Аудит фінансової звітності підприємства проводиться особливими працівниками — независящими аудиторами, які проходять обов’язкових сертифікацію і здають іспити. Сутність їх роботи полягає в тому, щоб перевірити документування операцій на всіх стадіях і виявити наявні невідповідності. Зазвичай, аудит фінансової звітності проводиться не за всіма документами, а тільки по окремих групах активів або пасивів. Це пов’язано з тим, що на великому підприємстві (в особливості в банківській сфері) перевірка однієї тільки дебіторської заборгованості може тривати близько тижня. Таким макаром, до перевірки управлінню компанії потрібно знайти, яку частину документації буде потрібно перевірити. Природно, бувають випадки і повного аудиту підприємства, але такі перевірки дуже довгими і дорогими.

Аудит фінансової звітності відбувається наступним чином: спочатку керуючий підприємства і аудитор домовляються про проведення перевірки. Аудитор проводить коротке ознайомлення з підприємством, після цього складає план аудиту, який завіряється директором компанії. Після чого протягом означеного часу проводиться сама перевірка, після закінчення якої аудитор надає свої висновки управлінню. Висновок може бути позитивним (у випадку, якщо ніяких порушень і помилок не знайдено), умовно-позитивним (якщо є малозначні помилки і відносна похибка не перевершує допустимих порогів, звичайно, складових п’ять відсотків) або негативним (у разі, якщо мають місце суворі порушення при веденні обліку). Аудитор несе індивідуальну відповідальність за результати перевірки, і в разі виявлення фактів недбалого виконання ним власних обов’язків за договором про надання послуг керування фірми-замовника може пред’явити йому претензію про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок надання неправильної інформації.

Принципово також зазначити, що аудит фінансової звітності базується на дотриманні таких принципів, як незалежність аудитора (відсутність якихось зв’язків між ним та управлінням компанії, не рахуючи договірних обов’язків), чесність, об’єктивність (неупередженість і єдиний підхід до всіх клієнтів), компетентність ( наявність спеціальної освіти і досвіду роботи), сумлінність і конфіденційність (нерозголошення інфи, придбаної в результаті перевірки, нікому не рахуючи клієнта).