У різних країнах державний костюмчик складається, зазвичай, зі старої народної одежинки або її окремих частин. Англія в даному випадку — винятковий приклад. Тут, в силу високого рівня економічного розвитку, народний костюмчик відійшов у минуле, і його елементи збереглися тільки в сценічних костюмчиках пісенних або танцювальних товариств (згадайте танцюристів, виконуючих народний танець Морріс).

Хоча народні мотиви в костюмчику англійців пропали, їх класичні наряди все таки мають певні відмінні риси, які зараз іменують «англійським стилем» або «англійським костюмом». Сутність цих понять криється в вдачу одежинки, а він повинен бути непримітним, елегантним, розміреним.

У наші дні костюмчик англійця іноді, як і до цього, може гласить про рід його діяльності: робітники носять кепі, селяни — костюми-трійки, клерки — вузенькі штани, темний піджак і казанок.

Більшою традиційністю відрізняються костюмчики, облачення в які просить офіційний випадок. Тут застосовується середньовічна мода. Подібного роду костюмчики одягають члени царської родини під час коронації. Юристи та судді, як і багато століть назад, надягають на засіданні мантію і перуку.

З державним костюмчиком краще справа йде у шотландців. На торжество чоловіки в Шотландії надягають кілт, білосніжну сорочку, через плече перекидають плед, доповнюють образ гетрами, громіздкими башмаками і темним беретом.

Словом, англійці в певному сенсі позбавлені народного костюмчика, зате можна не боячись стверджувати, що державний елемент в англійській костюмчику виражений досить яскраво, і британський стиль завжди просто пізнаваний.